Борис Трифонович Апухтін — легендарний радянський футболіст і тренер
Коротка біографія
Борис Трифонович Апухтін (1906-1975) — видатний радянський футболіст і тренер, який залишив значний слід в історії радянського спорту.
Народився Борис Апухтін 4 березня 1906 року в селищі Красково (нині Люберецький район Московської області). З юних років захоплювався футболом і вже в 1924 році почав виступати за команду "Красково".
У 1926 році Апухтін переходить в московський клуб "Трьохгірний завод" (який згодом був перейменований в "Динамо"). У складі "Динамо" він провів більшу частину своєї ігрової кар'єри, вигравши разом з командою чемпіонат СРСР 1936 року і два Кубка СРСР (1936 і 1937). На полі Апухтін займав позицію центрального півзахисника.
У збірній СРСР Борис Апухтін дебютував у 1936 році і за 6 років провів за команду 7 матчів. В 1948 році йому було присвоєно звання Майстра спорту СРСР.
Завершивши ігрову кар'єру в 1945 році, Апухтін перейшов на тренерську роботу. У різні роки він очолював команди "Динамо" (Київ), "Трактор" (Сталінград) і "Спартак" (Ужгород), а також був начальником команди московського "Торпедо".
Досягнення
Як гравець:
- Чемпіон СРСР: 1936
- Володар Кубка СРСР: 1936, 1937
- Майстер спорту СРСР: з 1948
Як тренер:
- Заслужений тренер СРСР: з 1957
- Чемпіон СРСР серед юнаків: 1950
Пам'ять
У пам'ять про видатного спортсмена і тренера у 1995 році на алеї Слави московського стадіону "Динамо" встановлено бронзовий бюст Бориса Апухтіна.
Тренерська кар'єра
Тренерська кар'єра Бориса Апухтіна почалася в 1948 році, коли він очолив молодіжну команду московського "Динамо". У 1951 році він був призначений головним тренером команди "Динамо" (Київ). Під його керівництвом київські динамівці вперше стали чемпіонами УРСР в 1954 році.
У 1955 році Апухтін повернувся в Москву, де очолив команду "Локомотив". З "Локомотивом" він двічі вигравав Кубок СРСР (1957 і 1963).
У 1964 році Борис Апухтін очолив вірменське "Динамо", яке під його керівництвом стало переможцем Кубка СРСР 1972 року. Цей трофей досі залишається єдиним в історії єреванського клубу.
Головні досягнення Бориса Апухтіна
- В якості гравця:
- Чемпіон СРСР (1936)
- Володар Кубка СРСР (1936, 1937)
- Майстер спорту СРСР (1948)
- В якості тренера:
- Чемпіон УРСР (1954 – з "Динамо" Київ)
- Володар Кубка СРСР (1957, 1963 – з "Локомотивом" Москва; 1972 – з "Динамо" Єреван)
- Заслужений тренер СРСР (1957)
Характер і стиль роботи
Борис Апухтін відрізнявся вимогливістю, дисциплінованістю і високою професійною ерудицією. Він був відмінним стратегом і тактиком, вмів налагодити контакт з підлеглими і створити в команді дружню атмосферу.
Як тренер Апухтін вважав пріоритетним розвиток швидкісно-силових якостей футболістів, навчав гравців швидкому переходу від оборони до атаки і активно використовував тактику "офсайдної пастки".
Вплив Бориса Апухтіна на розвиток радянського футболу
Борис Апухтін мав значний вплив на розвиток радянського футболу. Як гравець, він був одним з лідерів легендарної команди "Динамо" (Москва), яка в 1930-40-х роках домінувала в радянському футболі.
Як тренер, Апухтін виховав цілу плеяду видатних футболістів, серед яких Валентин Іванов, Віктор Царьов, Сергій Сальников, Ігор Численко та інші. Його команди завжди грали в атакуючий, видовищний футбол, який приносив їм успіх і любов уболівальників.
Борис Трифонович Апухтін був одним з найкращих радянських футболістів і тренерів. В якості гравця він досяг значних успіхів, а як тренер виховав ціле покоління талановитих футболістів. Його вклад в розвиток радянського футболу важко переоцінити.
Часті запитання
- У яких командах грав Борис Апухтін?
- "Трьохгірний завод" (Москва)
- "Динамо" (Москва)
- Які трофеї вигравав Апухтін як гравець?
- Чемпіонат СРСР: 1936
- Кубок СРСР: 1936, 1937
- Кого тренував Борис Апухтін?
- "Динамо" (Київ), "Трактор" (Сталінград), "Спартак" (Ужгород), "Торпедо" (Москва), "Локомотив" (Москва), "Динамо" (Єреван)
- Які головні досягнення Апухтіна як тренера?
- Чемпіонат УРСР: 1954
- Кубок СРСР: 1957, 1963, 1972
- Чим відрізнявся стиль роботи Бориса Апухтіна?
- Вимогливість, дисциплінованість, висока професійна ерудиція, пріоритет розвитку швидкісно-силових якостей гравців, швидкий перехід від оборони до атаки, використання офсайдної пастки.
