Стадіон «Беса Секулу XXI» — Шевчук нового Порту
Перша слава Порту в новому домі
Тріумф у Лісабоні 1987 року в Кубку європейських чемпіонів не міг не подарувати португезькому футболу новий факт для статистики. Серед португальських клубів до того часу лише «Бенфіка» знала, як це — дивитися на найпрестижніший трофей європейського клубного футболу зблизька. І якщо за майже пів століття існування змагання «орлам» все ж вдалося завоювати його, то найкращим досягненням їх запеклих конкурентів зі столиці Португалії, лісабонського «Спортінга», був вихід у фінал у сезоні 1963/64. Перемігши «Баварію» на «Пратерштадіоні» у Відні, «дракони» остаточно вписали своє ім’я в клуб обраних, увійшовши до числа володарів головного клубного призу, водночас проклавши величезний шлях до вершини для нового покоління «блакитно-білих». Через шість років після тріумфу в австрійській столиці, у 1993 році, «Порту» вдруге став найсильнішим клубом Європи, обігравши у фіналі ще одного представника німецького футболу — «Айнтрахт» з Франкфурта-на-Майні. На четвертій хвилині перегравання у Штутгарті Еміліу Пешеу оголосив на весь Старий Світ про те, що Порту обзавівся новим королем.
Здобувши звання найкращого клубного футболіста Європи 1987 року, Рабах Маджер досить швидко залишив береги річки Дору, виїхавши до іспанської «Барселони». Після нього у «Порту» сяяли нові зірки: Домінгуш, Пасієнсія, Баея, Жуан Пінту, а також молодий бразильський нападник Джаїр, який змінив Маджера на вершині португальського футбольного Олімпу. Цей квартет прийняв у себе Вітор Баїя, який у 1988 році зробив перші кроки дорослої кар’єри саме на стадіоні «Беса» і тепер мав підтвердити свій потенціал як найкращого молодого воротаря Європи в очах капризної португальської публіки. За десять сезонів у складі «Порту» Баїя назавжди записав своє ім’я в історію «блакитно-білих», ставши справжнім символом успішних 1990-х для «драконів» і одним з найкращих голкіперів в історії португальського футболу загалом.
Солдат і майстер
До того моменту, коли «Порту» переїхав на свій новий стадіон, клуб встиг тричі виграти національний чемпіонат, також на рахунку «драконів» було дві перемоги в Лізі чемпіонів і одне завойоване Суперкубок УЄФА. У 2003 році новий головний тренер команди Жозе Моурінью виграв із «драконами» свій перший трофей у кар’єрі — Кубок УЄФА, а через рік святкував і перший чемпіонський титул у кар’єрі. Повернувши нападнику «Порту» Дерлею ігрову форму, Моурінью створив один з найсильніших атакуючих дуетів у чемпіонаті Португалії — бразильця і Бенні Маккарті він поставив у пару до вже відомого на той момент Хесуса Перейри. У результаті цього досить вибухового союзу «блакитно-білі» виграли чемпіонат Португалії з найвищим за свою історію показником набраних очок — 86. Цей результат став можливим завдяки багатьом факторам, серед яких не можна не відзначити сплеск прогресу у грі молодого капітана команди Рікарду Карвалью, а також впевненої гри Хесуса Перейри, який у 34 роки зважився піти з «Порту», продовживши кар’єру в турецькому «Фенербахче». Хто міг подумати в той момент, що старого майстра в команді замінить молодий талановитий бразилець Адерсон Полга, що ще більше зміцнить позиції «Порту» в лінії атаки.
Нова ера: Тейшейри і Лопетегі
Наступні кілька років «Порту» вдалося набагато збільшити свої доходи і увійти до списку найбагатших футбольних клубів планети. Така ситуація не могла не позначитися і на рівні команди. В результаті «дракони» почали поповнювати свій склад гравцями зі світовим ім’ям — впродовж якогось часу футболку «Порту» встигли приміряти на себе такі зірки, як Лучо Гонсалес, Карлос Альберто і Фредді Гуарин. Утім, у 2010 році клуб покинув Жозе Моурінью, який прийняв рішення продовжити свою кар’єру в «Реалі». Попри те, що після нього на тренерський місток стадіону «Беса Секулу XXI» приходили Андре Віллаш-Боаш та Вітор Перейра, наблизитися до рівня успіхів, досягнутих у період правління Моурінью, вони не змогли. До того ж, команди Віллаш-Боаша і Перейри постійно втрачали очки в чемпіонаті Португалії після виступів у Лізі чемпіонів, демонструючи при цьому невисокий рівень гри. Таке ставлення до турніру вболівальники «драконів» сприйняли негативно, що у результаті призвело до відставок обох тренерів. У 2013 році «Порту» очолив Паулу Фонсека, якому вдалося відновити славу «драконів» і перервати гегемонію «Бенфіки» в чемпіонаті Португалії. У сезоні 2014/15 «Порту» вперше за чотири роки став чемпіоном країни, після чого посів друге місце у турнірній таблиці чемпіонату Португалії. Нові успіхи прийшли разом із Нуну Ешпіріту Санту і Сержіу Консейсау, яких змінив Хулен Лопетегі. Під його керівництвом «дракони» знову перемогли в чемпіонаті і вийшли в 1/4 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА. Наступного року, після відходу Лопетегі до збірної Іспанії, «Порту» ненадовго тренував Вітор Перейра, але у березні 2018 року клуб все ж оголосив про те, що Сержиу Консейсау знову став головним тренером команди. Першим же трофеєм, який «Порту» здобув під його керівництвом, став Суперкубок Португалії 2018 року. За підсумками сезону 2018/19 «дракони» знову стали чемпіонами країни, і через рік Сержіу Консейсау подарував португальському клубу 30-й титул чемпіона Португалії, за що і був удостоєний звання найкращого тренера в країні.
Стадіон «Беса Секулу XXI» сьогодні
Сьогодні стадіон носить ім’я «Беса ХХІ» або «Ештадіу ду Беса ХХІ» і вміщує понад 28 тисяч глядачів. Він розташований у місті Порту, Португалія, і є домашнім стадіоном місцевого клубу «Боавішта».
Стадіон був спроектований архітекторами Мануелем Сальгадо і Вітором ду Карму, його будівництво було завершено в 2003 році. Стадіон складається з чотирьох трибун: Північної, Східної, Південної та Західної. Над Північною, Південною та Східною трибунами збудований дах, а ось Західна трибуна збудована у вигляді суцільної конструкції, що має 8 поверхів. Тут розташовані роздягальні, ложа ЗМІ та VIP-ложа. Вгорі розташована велика прямокутна електронна дошка. Західну трибуну вінчає напис «Boavista F.C.», а над основним входом у трибуну красується символ клубу — пантера. Також на стадіоні є музей і клубний магазин. 28 лютого 2004 року тут відбувся фінальний матч Кубка УЄФА між «Валенсією» та «Марселем». У результаті основного та додаткового часу гра завершилась внічию 0:0, а серію пенальті з рахунком 5:4 виграла «Валенсія». 28 травня 2011 року на стадіоні відбувся фінал Ліги Європи між «Порту» та «Брагою». В основний та додатковий час рахунок був 1:1, а в серії пенальті перемогу з рахунком 4:3 здобув «Порту».
Висновок
Стадіон «Беса Секулу XXI» — це сучасна спортивна арена, яка відповідає всім стандартам УЄФА. Стадіон є домашнім для клубу «Боавішта» і часто стає місцем проведення важливих футбольних матчів, зокрема фіналів європейських кубкових турнірів. Стадіон «Беса Секулу XXI» є одним з найкращих футбольних стадіонів в Португалії і є популярним місцем для проведення спортивних заходів і концертів.
Часті запитання
- Для кого побудовано стадіон «Беса Секулу XXI»?
- Який клуб є домашнім для стадіону «Беса Секулу XXI»?
- Скільки трибун має стадіон «Беса Секулу XXI»?
- Яка місткість стадіону «Беса Секулу XXI»?
- Який міжнародний матч відбувся на стадіоні «Беса Секулу XXI»?