Кирея: Традиційний український верхній одяг
Кирея – це традиційний український верхній жіночий одяг, який був поширений у ХVІІ-ХІХ століттях. Вона являла собою довгий, трохи розширений донизу, сукневий плащ з довгими рукавами. Киреї мали різноманітний крій і могли бути як повсякденними, так і святковими.
Етимологія
Слово “кирея” походить від тюркського “кирей”, що означає “пан”, “багатий”. Це підтверджується тим, що киреї носили представниці заможних верств населення.
Матеріали та крій
Киреї виготовляли з різних матеріалів, включаючи сукно, шерсть, байку та оксамит. Святкові киреї часто прикрашали дорогими тканинами та вишивкою. Киреї мали довжину близько 150-200 сантиметрів і були розкльошені від талії до низу.
Рукави у кирей були довгими та широкими, а в святкових варіантах – відкладними. Їх часто прикрашали хутром або вишивкою. Шийний отвір киреї застібався на гудзики або шнурівку.
Пошив
Пошив киреї був складним процесом, який вимагав майстерності. Тканину для киреї викроювали окремо для передньої та задньої частини, а також для рукавів. Деталі зшивали вручну або на швейній машинці. Після пошиття киреї прикрашали вишивкою, аплікацією, тасьмами або хутром.
Орнаментація
Орнаментація кирей була різноманітною і залежала від регіону та соціального статусу власниці. Найпоширенішими мотивами були рослинні орнаменти, фігури птахів і тварин. Киреї вишивали хрестиком, гладдю, вирізуванням, аплікацією чи вишивкою бісером.
У ХІХ столітті киреї почали виходити з ужитку як повсякденний одяг. Однак вони збереглися як святковий одяг у деяких регіонах України, наприклад, у Карпатах. Сьогодні киреї часто можна побачити на фольклорних фестивалях та в музеях етнографії.
Значення в українській культурі
Кирея була не лише предметом одягу, а й важливим символом української культури. Вона була ознакою достатку, престижу та соціального статусу. Киреї часто дарували як придане нареченим або передавали у спадок.
У фольклорі кирея часто згадується як атрибут козаків та інших героїв. Вона символізувала мужність, силу та захист від негоди. Кирея була невід’ємною частиною українського національного костюма та займала важливе місце в традиційній культурі та побуті українського народу.
Сучасне використання
Сьогодні киреї рідко носять в повсякденному житті, але їх все ще використовують як частину традиційного українського костюма для святкових заходів, фольклорних фестивалів та інших культурних подій. Киреї також є популярним об’єктом колекціонування та досліджень у сфері історії костюма та української культури.
Запитання 1: Що таке кирея?
Відповідь: Кирея — традиційний верхній одяг середньовічної України, який був поширений серед козаків і селян. Це довгий, широкий плащ з довгими рукавами, виготовлений з грубої вовняної або суконної тканини темного кольору, найчастіше чорного чи синього. Кирея зазвичай мала пояс і могла бути прикрашена хутром, кантами або вишивкою.
Запитання 2: Яке призначення киреї?
Відповідь: Кирея служила захисним одягом у холодну та вологу погоду. Вона захищала від дощу, снігу, вітру і завдяки своїй довжині та ширині також служила укриттям від сонця. Крім того, кирея могла використовуватися як додатковий шар одягу для утеплення.
Запитання 3: Хто носив кирею?
Відповідь: Кирея була поширена серед козаків і селян України. Козаки носили кирею як частину свого традиційного костюма, а селяни використовували її як практичний верхній одяг для роботи та повсякденного життя.
Запитання 4: Якими були особливості крою киреї?
Відповідь: Кирея мала простий крій. Це була довга, прямокутна тканина, яка складалася навпіл і зшивалася з боків, утворюючи форму плаща. Рукави були довгими та широкими, з прорізами для рук. Кирея підперізувалася поясом, який розташовувався на талії.
Запитання 5: У яких регіонах України була поширена кирея?
Відповідь: Кирея була поширена на всій території України, особливо в центральних і східних регіонах. Вважається, що кирея як одяг походить з Чернігівщини, і звідти поширилася в інші регіони України.