Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Метод обстеження для вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки з показником FIB-4 ≥1,3
У разі виявлення показника FIB-4 ≥1,3, що є показником підвищеного ризику фіброзу печінки, важливо провести додаткове обстеження для детальної оцінки стану печінки та визначення подальшої тактики лікування. Один з найефективніших методів вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки у цьому випадку є транзієнтна еластографія.
Транзієнтна еластографія – це неінвазивний метод дослідження, який дозволяє оцінити ступінь жорсткості тканин, зокрема печінки. Цей метод дозволяє швидко та безболісно отримати детальну інформацію про стан печінки та ступінь фіброзу. Він дозволяє точно визначити наявність та ступінь фіброзу, а також відслідковувати його динаміку у разі потреби.
Порівняно з іншими методами, такими як біопсія печінки, транзієнтна еластографія має ряд переваг. Вона неінвазивна, що означає відсутність ризику ускладнень, пов’язаних з проведенням процедури. Також цей метод є швидким та зручним для пацієнтів, оскільки не потрібно проводити спеціальну підготовку перед його проведенням.
Ще однією перевагою транзієнтної еластографії є висока точність результатів. Дослідження дозволяє отримати об’єктивні дані про ступінь фіброзу печінки, що є важливим для правильної діагностики та вибору оптимальної стратегії лікування.
Отже, у разі виявлення показника FIB-4 ≥1,3 рекомендується провести транзієнтну еластографію як метод вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки. Цей метод дозволяє отримати докладну та об’єктивну інформацію про стан печінки та визначити подальші тактику лікування.