Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Метод обстеження печінки під час вторинного оцінювання ризику фіброзу
Під час вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки, якщо показник шкали FIB-4 ≥1,3, рекомендовано провести транзієнтну еластографію. Транзієнтна еластографія, або TE, є неінвазивним методом вимірювання жорсткості тканин, включаючи печінку. Цей метод дозволяє оцінити ступінь фіброзу печінки шляхом вимірювання швидкості поширення акустичних хвиль у тканинах.
TE є швидким, безболісним та безпечним методом, що не потребує госпіталізації або пацієнтської підготовки. Результати TE можуть надати лікарю точну інформацію про ступінь фіброзу печінки, що є важливим для ранньої діагностики та вибору оптимального лікування.
Транзієнтна еластографія дозволяє визначити наявність або відсутність фіброзу печінки та встановити його ступінь. Високі значення показника FIB-4 можуть свідчити про ризик розвитку цирозу або інших ускладнень печінки. Тому TE є ефективним методом для моніторингу пацієнтів з підозрою на фіброз печінки.
Останні дослідження показали, що транзієнтна еластографія має високу точність у визначенні ступеня фіброзу печінки порівняно з іншими неінвазивними методами. Тому цей метод є найбільш оптимальним у разі підвищення показника FIB-4 та потребується додаткове обстеження.
Отже, який метод обстеження потрібно виконати у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки, якщо показник шкали FIB-4 ≥1,3? Відповідь – Транзієнтна еластографія.